непересічний

непересі́чний

-а, -е.

Який чимсь вирізняється з-поміж інших; не такий, як інші, не схожий на інших; особливий, незвичайний, винятковий.

Значення в інших словниках

1. непересічний — непересі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непересічний — Видатний, гарний, який вирізняється з-поміж інших чи іншого подібного; неабиякий: непересічний художник, непересічний талант, непересічний твір, непересічна цінність мистецтва. – На мене він теж справляє враження натури своєрідної, непересічної (О.  Літературне слововживання
3. непересічний — (факт) небуденний; (- річ) неабиякий; (хто) неординарний, ВИДАТНИЙ  Словник синонімів Караванського
4. непересічний — НЕПЕРЕСІЧНИ́Й. НЕПЕРЕСІ́ЧНИЙ, а, е. Який чимсь виділяється поміж іншими; не такий, як інші, не схожий на інших; особливий, незвичайний, винятковий. – На мене він теж справляє враження натури своєрідної, непересічної, інтелектуально навіть обдарованої (О.  Словник української мови у 20 томах
5. непересічний — НЕПЕРЕСІ́ЧНИЙ, а, е. Який чимсь виділяється поміж іншими; не такий, як інші, не схожий на інших; особливий, незвичайний, винятковий.  Словник української мови в 11 томах