Великий тлумачний словник сучасної мови

непитущий

непиту́щий

-а, -е.

Який не вживає спиртних напоїв.

|| у знач. ім. непитущі, -щих, мн. Ті, що не вживають спиртних напоїв.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. непитущий — непиту́щий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. непитущий — НЕПИТУ́ЩИЙ, а, е. Який не вживає спиртних напоїв. Він був непитущий, працьовитий господар (Б. Грінченко); – Я непитущий, в карти не гуляю (І. Муратов); // у знач. ім. непиту́щі, щих, мн. Ті, що не вживають спиртних напоїв.  Словник української мови у 20 томах
  3. непитущий — НЕПИТУ́ЩИЙ, а, е. Який не вживає спиртних напоїв. Він був непитущий, працьовитий господар (Гр., І, 1963, 402); — Я непитущий, в карти не гуляю (Мур., Бук. повість, 1959, 75); // у знач. ім. непиту́щі, щих, мн. Ті, що не вживають спиртних напоїв.  Словник української мови в 11 томах
  4. непитущий — Непитущий, -а, -е Непьющій. Непитущий зроду. Мир. Пов. І. 157.  Словник української мови Грінченка