неподалік

неподалі́к

1》 присл. На невеликій відстані; поблизу.

2》 у знач. прийм., род. в., у сполуч. з прийм. від і без нього. Уживається для позначення тих предметів, на невеликій відстані від яких щось міститься, відбувається і т. ін.

Значення в інших словниках

1. неподалік — неподалі́к прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. неподалік — див. близько  Словник синонімів Вусика
3. неподалік — НЕПОДАЛІ́К. 1. присл. На невеликій відстані; поблизу. Він примружено глянув на дівчат, що саме проходили неподалік (П. Кочура); Велика бомба розірвалась неподалік (О. Довженко). 2. у знач. прийм. з род. в., у сполуч. з прийм. від і без нього.  Словник української мови у 20 томах
4. неподалік — БІ́ЛЯ прийм., з род. в. (указує на місце перебування або розташування кого-, чого-небудь поблизу когось або чогось), ПОБІ́ЛЯ, КРАЙ, ОКРА́Й розм.; ПРИ з місц. в., ПО́ПРИ із знах., рідше місц. в., діал.  Словник синонімів української мови
5. неподалік — НЕПОДАЛІ́К. 1. присл. На невеликій відстані; поблизу. Він примружено глянув на дівчат, що саме проходили неподалік (Кочура, Зол. грамота, 1960, 244); Велика бомба розірвалась неподалік (Довж., І, 1958, 291). 2. у знач. прийм., з род. в., у сполуч.  Словник української мови в 11 томах