неподалік
НЕПОДАЛІ́К.
1. присл. На невеликій відстані; поблизу.
Він примружено глянув на дівчат, що саме проходили неподалік (П. Кочура);
Велика бомба розірвалась неподалік (О. Довженко).
2. у знач. прийм. з род. в., у сполуч. з прийм. від і без нього. Уживається при позначенні тих предметів, осіб на невеликій відстані від яких щось міститься, відбувається і т. ін.
Соломія сиділа неподалік від Оксани (І. Цюпа);
Хутір, на якому зупинився Арнульф, лежав неподалік станції (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)