Великий тлумачний словник сучасної мови

неподільчивий

неподі́льчивий

-а, -е, розм.

Який не любить ділитися чим-небудь з іншими.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. неподільчивий — неподі́льчивий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. неподільчивий — див. скупий  Словник синонімів Вусика
  3. неподільчивий — НЕПОДІ́ЛЬЧИВИЙ, а, е, розм. Який не любить ділитися чим-небудь з іншими. [Мойсій:] Батько такий, що й не підступай: сердитий та неподільчивий (І. Карпенко-Карий); Вона не ходила до сусідів, була неподільчивою, хитрою і мстивою (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
  4. неподільчивий — НЕПОДІ́ЛЬЧИВИЙ, а, е, розм. Який не любить ділитися чим-небудь з іншими. [Мойсій:] Батько такий, що й не підступай: сердитий та неподільчивий (К.-Карий, II, 1960, 121); Вона не ходила до сусідів, була неподільчивою, хитрою і мстивою (Тют., Вир, 1964, 155).  Словник української мови в 11 томах