неподільчивий

Значення в інших словниках

1. неподільчивий — неподі́льчивий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
2. неподільчивий — див. скупий Словник синонімів Вусика
3. неподільчивий — НЕПОДІ́ЛЬЧИВИЙ, а, е, розм. Який не любить ділитися чим-небудь з іншими. [Мойсій:] Батько такий, що й не підступай: сердитий та неподільчивий (І. Карпенко-Карий); Вона не ходила до сусідів, була неподільчивою, хитрою і мстивою (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
4. неподільчивий — НЕПОДІ́ЛЬЧИВИЙ, а, е, розм. Який не любить ділитися чим-небудь з іншими. [Мойсій:] Батько такий, що й не підступай: сердитий та неподільчивий (К.-Карий, II, 1960, 121); Вона не ходила до сусідів, була неподільчивою, хитрою і мстивою (Тют., Вир, 1964, 155). Словник української мови в 11 томах