неподільчивий
див. скупий
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неподільчивий — неподі́льчивий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- неподільчивий — -а, -е, розм. Який не любить ділитися чим-небудь з іншими. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неподільчивий — НЕПОДІ́ЛЬЧИВИЙ, а, е, розм. Який не любить ділитися чим-небудь з іншими. [Мойсій:] Батько такий, що й не підступай: сердитий та неподільчивий (І. Карпенко-Карий); Вона не ходила до сусідів, була неподільчивою, хитрою і мстивою (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
- неподільчивий — НЕПОДІ́ЛЬЧИВИЙ, а, е, розм. Який не любить ділитися чим-небудь з іншими. [Мойсій:] Батько такий, що й не підступай: сердитий та неподільчивий (К.-Карий, II, 1960, 121); Вона не ходила до сусідів, була неподільчивою, хитрою і мстивою (Тют., Вир, 1964, 155). Словник української мови в 11 томах