скупий

Видертус, глитай, гни-біда, гнилощ, гнилоїдник, давигріш, давимука, дерилюд, деришкура, дерій, дерієнко, дерун, жмикрут, загнибіда, зажилистий, здиркуватий, здирливий, здирник, здирця, когут, корисливець, корисник, користолюб, користолюбець, кугут, кугутисько, кугутяра, ласий, лихвар, лічикруп, недава, неподілшливий, неподільчивий, неподілющий, скарбега, скареда, скаредний, скнара, скнарий, скнаристий, скупар, скупендра, скупендя, скупендяга, скупенький, скупердяй, скупердяга, скупердяка, скупинда, скупиндра, скупиндя, скупиндяга, скупій, скупуватий, скупучий, скуп'яга, торбохват, хапко, хапорукий, хапун, хапунець, шкура, шкурник, шкуролуп

Фразеологічні синоніми: багато обіцяє — мало дає; видає видавцем; в нього завжди по обіді; в нього зимою снігу не дістанеш; в нього чорт ладану не дістане; в нього шкуратка на латку не розживешся; ганяється за копійкою; дає, аж йому руки трясуться; дає полизати меду через скло; дає, та з рук не випускає; дає, та не виймає; дає, як на дні моря виловлює; за копійку аж труситься; здере десяту шкуру; здере з живого й мертвого; зернини проса не дасть; з однієї кишені бере, а в другу кладе; з пелькою удава; і смертю не поділиться; каменя не дасть, щоб голову провалити; копійчана душа; льоду на водохреща не вициганиш; має, та не дає; навіть слини пожаліє; над копійкою труситься; не дасть соломи на перевесло; ніяким богом не допросишся; пустої дірки не дасть; серед зими криги не випросиш; сидить, як собака на сіні; скнара скнарою; скоріше в курки молока випросиш (про скупого); собачі недоїдки собаці дає; скупий, аж синій; скупий: два рази б одне їв; трясеться над грейцаром; трясеться над копійкою; щедрий: за копійкою аж труситься; щедрий з чужої кишені; щедрий, як грек

Приповідки: Він, ще не родившись, чув, як гроші дзвякають у матері в кишені. Глухий: як скажеш "дай", а як "на", то чує. Дає нитку, а тягне цілу свитку. Забуває дати, та не забуває взяти. Мавши яйце, шкарлупок) поділиться. Ні цьому тіста, ні тому коржа. Одною рукою дає, а другою відбирає. Поки попрощається з копійкою, сто раз оберне її в жмені. Сам не вжує, а другому не дає. Скоріше відхорує, а свого не подарує. Сам не гам і другому не дам. Такий скупий, що за ним і слід смердить. Тисне гроші, аж юшка з них тече. Такий, що галушки за спину не кине. Трудно щось вирвати, як псові з зубів. Тоді дає хліб, як зубів не стало. Як узяв, то від нього вже й чорт не вирве. Захотіли в жука та меду! Легше десятьом подарувати, ніж у нього попросити. На тобі, небоже, що мені не гоже. На тобі, Даниле, що мені не миле. Давали та з кишені не виймали. Так радо давав, ніби йому здорові зуби виривав. Обіцяв пан: грушок з верби дам. Тонув—сокиру обіцяв, витягли — й топорища жаль. Не дурний крук випустить із рук. Добре тому дати, хто не хоче брати, а хто бере, як по душі дере. Всім по сім, а мені вісім

Відмовки скупого: А дзу! А дзус! А дзуски! А дзуськи! А зась! А по лапах! Не всякому по Якову! Не для пса ковбаса! І рад би, і дав би, і є що, та в ніщо. Ага, наставляй кишеню! Наставляй ширше! Завтра з мішком! А рожна не хочеш? Дулю з'їж! Ті вже повмирали, що даром давали. Роздай умер, а його син ще не народився. Подаруйки за Дніпром без штанів ходять. Адзусь холодцю їсти! Чортового батька дам! Жирно буде! Ти б, може, тату (Іване, Петре), і мед їв? Дав би на молебень, та собі потребен. А куку в руку!

(див. також синоніми до жадний)

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скупий — 1. (який не любить тратити, роздавати грошей) жадібний; 2. у знач. ім. скупий, скупар, скнара, жаднюга, скупердяй. Словник синонімів Полюги
  2. скупий — скупи́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. скупий — Скнарий, жадібний, ев. надто ощадливий <�економний>, о. у кого зимою снігу не дістанеш; (на що) нещедрий, (на слово) ІД. МОВЧАЗНИЙ; (лист) стислий, лаконічний; (- рослинність) бідний, рідкий; (заробіток) невеликий; (- вісті) недостатній... Словник синонімів Караванського
  4. скупий — -а, -е. 1》 Який уникає витрат; надміру, до жадібності ощадливий (про людину). || у знач. ім. скупий, -пого, ч.; скупа, -пої, ж. Надміру, до жадібності ощадлива людина. || на що. Стриманий у вияві чого-небудь. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. скупий — СКУПИ́Й, а́, е́. 1. Який уникає витрат; надміру, до жадібності ощадливий (про людину). Був осінній хмарний вечір, а скупі Квасюки шкодували рано світити, – у крамниці було поночі (Б. Словник української мови у 20 томах
  6. скупий — Скупий гроші складає, а чорт калитку шиє. Скугіар складає гроші жалуючи з'їсти та одягнутись, а по його смерти хто допаде його майна, марнотравить. Скупі живуть як жебраки, а умирають як багачі. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. скупий — скупи́й на слова́ (на мо́ву) 1. Який не любить багато говорити; небагатослівний, небалакучий. Вона була .. сухувата й скупа на слова (Я. Баш); (Захарко:) Щось ти сьогодня (сьогодні) дуже скупий на мову, кожне слово з тебе треба витягати! (М. Фразеологічний словник української мови
  8. скупий — БІ́ДНИЙ (обмежений у якому-небудь відношенні), УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ) підсил., ЖАЛЮ́ГІДНИЙ підсил., ЗЛИДЕ́ННИЙ підсил., МІЗЕ́РНИЙ підсил., НІКЧЕ́МНИЙ підсил., НУЖДЕ́ННИЙ підсил.; СКУПИ́Й (недостатній щодо кількості, якості і т. ін. Словник синонімів української мови
  9. скупий — Скупи́й, -па́, -пе́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. скупий — СКУПИ́Й, а́, е́. 1. Який уникає витрат; надміру, до жадібності ощадливий (про людину). Був осінній хмарний вечір, а скупі Квасюки шкодували рано світити,— у крамниці було поночі (Гр. Словник української мови в 11 томах