неподільний

Безроздільний, єдиний, неділимий, нероздільний, цілий, цілісний

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неподільний — неподі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неподільний — -а, -е. 1》 Який не ділиться, не розпадається на частини. || Який не підлягає поділу, перебуває у спільному володінні, користуванні і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неподільний — НЕПОДІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який не ділиться, не розпадається на частини. Це ж вони [греки] назвали найдрібнішу часточку речовини “атомос”, тобто неподільний, вважаючи її остаточно неподільною (Н. Словник української мови у 20 томах
  4. неподільний — ЄДИ́НИЙ (який становить собою внутрішню єдність, сприймається як щось нерозривно зв'язане), ОДИ́Н, ЦІ́ЛІСНИЙ, ЦІ́ЛЬНИЙ, НЕПОДІ́ЛЬНИЙ, МОНОЛІ́ТНИЙ, НЕРОЗДІ́ЛЬНИЙ, НЕДІЛИ́МИЙ, ЦІ́ЛИЙ рідко, ОДНОСТА́ЙНИЙ рідко. Словник синонімів української мови
  5. неподільний — НЕПОДІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який не ділиться, не розпадається на частини. Це ж вони [греки] назвали найдрібнішу часточку речовини "атомос", тобто неподільний, вважаючи її остаточно неподільною (Рибак, Час.. Словник української мови в 11 томах