неподільний
НЕПОДІ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який не ділиться, не розпадається на частини.
Це ж вони [греки] назвали найдрібнішу часточку речовини "атомос", тобто неподільний, вважаючи її остаточно неподільною (Рибак, Час.., 1960, 171);
// Який не підлягає поділу, перебуває у спільному володінні, користуванні і т. ін. І. І.
Срезневський зазначає, що мова є неподільною власністю всього народу (Мовозн., XIII, 1955, 18);
У кожного своя мова — рідна, колискова; та у всіх Вітчизна спільна, вічна, неподільна (Тер., Правда, 1952, 29).
Неподі́льний фонд — грошовий фонд сільськогосподарської артілі, який не підлягає розподілові між колгоспниками, а служить для розширеного відтворення громадського господарства та поліпшення культурно-побутового обслуговування колгоспників.
Колгоспи значну частину коштів неподільних фондів можуть використати на купівлю машин (Колг. Укр., 4, 1958, 5).
2. Який становить собою нерозривно зв’язане єдине ціле.
Ботев-революціонер і Ботев-поет — неподільні (Рильський, III, 1956, 321);
У своїх ліричних віршах В. Сосюра виражає почуття неподільної злитості людини з світом прекрасної природи (Іст. укр. літ., II, 1956, 410).
3. Який повністю охоплює що-небудь; повний.
Велика Жовтнева соціалістична революція поклала край неподільному пануванню капіталізму на земній кулі (Ком. Укр., 10, 1965, 45).
Значення в інших словниках
- неподільний — неподі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- неподільний — Безроздільний, єдиний, неділимий, нероздільний, цілий, цілісний Словник синонімів Вусика
- неподільний — -а, -е. 1》 Який не ділиться, не розпадається на частини. || Який не підлягає поділу, перебуває у спільному володінні, користуванні і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неподільний — НЕПОДІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який не ділиться, не розпадається на частини. Це ж вони [греки] назвали найдрібнішу часточку речовини “атомос”, тобто неподільний, вважаючи її остаточно неподільною (Н. Словник української мови у 20 томах
- неподільний — ЄДИ́НИЙ (який становить собою внутрішню єдність, сприймається як щось нерозривно зв'язане), ОДИ́Н, ЦІ́ЛІСНИЙ, ЦІ́ЛЬНИЙ, НЕПОДІ́ЛЬНИЙ, МОНОЛІ́ТНИЙ, НЕРОЗДІ́ЛЬНИЙ, НЕДІЛИ́МИЙ, ЦІ́ЛИЙ рідко, ОДНОСТА́ЙНИЙ рідко. Словник синонімів української мови