неподільний
неподі́льний
-а, -е.
1》 Який не ділиться, не розпадається на частини.
|| Який не підлягає поділу, перебуває у спільному володінні, користуванні і т. ін.
Неподільне співволодіння — неподільна спільна власність, спільне володіння декількох осіб, які не мають індивідуальних прав на окрему частину спільного майна.
Неподільний ануїтет — дохід, який не підлягає подальшому розподілу між спадкоємцями.
2》 Який становить собою нерозривно зв'язане єдине ціле.
3》 Який повністю охоплює що-небудь; повний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неподільний — неподі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- неподільний — Безроздільний, єдиний, неділимий, нероздільний, цілий, цілісний Словник синонімів Вусика
- неподільний — НЕПОДІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який не ділиться, не розпадається на частини. Це ж вони [греки] назвали найдрібнішу часточку речовини “атомос”, тобто неподільний, вважаючи її остаточно неподільною (Н. Словник української мови у 20 томах
- неподільний — ЄДИ́НИЙ (який становить собою внутрішню єдність, сприймається як щось нерозривно зв'язане), ОДИ́Н, ЦІ́ЛІСНИЙ, ЦІ́ЛЬНИЙ, НЕПОДІ́ЛЬНИЙ, МОНОЛІ́ТНИЙ, НЕРОЗДІ́ЛЬНИЙ, НЕДІЛИ́МИЙ, ЦІ́ЛИЙ рідко, ОДНОСТА́ЙНИЙ рідко. Словник синонімів української мови
- неподільний — НЕПОДІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який не ділиться, не розпадається на частини. Це ж вони [греки] назвали найдрібнішу часточку речовини "атомос", тобто неподільний, вважаючи її остаточно неподільною (Рибак, Час.. Словник української мови в 11 томах