Великий тлумачний словник сучасної мови

непокірність

непокі́рність

-ності, ж.

Абстр. ім. до непокірний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. непокірність — (небажання підкорятися) непокора, непокірливість, (небажання слухатися) непослух, неслухняність, (з виявом протесту) баламутство, бунтарство.  Словник синонімів Полюги
  2. непокірність — непокі́рність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. непокірність — НЕПОКІ́РНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до непокі́рний. [Хуса:] А знаєш ти, що я тобі закон? Що я тебе скарати смертю можу за непокірність? (Леся Українка); Я люблю тебе, Львове, без тями .. За столітню твою непокірність (Д. Павличко).  Словник української мови у 20 томах
  4. непокірність — НЕПОКО́РА (небажання або відмова підкоритися кому-небудь, слухатися когось), НЕПОКІ́РНІСТЬ, НЕПОКІ́РЛИВІСТЬ, НЕПІДКО́РЕННЯ, НЕПО́СЛУХ, ОСЛУШЕ́НСТВО книжн. заст.  Словник синонімів української мови
  5. непокірність — НЕПОКІ́РНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до непокі́рний. [Xуса:] А знаєш ти, що я тобі закон? Що я тебе скарати смертю можу за непокірність? (Л. Укр., III, 1952, 157); Я люблю тебе, Львове, без тями.. За столітню твою непокірність (Павл., Бистрина, 1959, 34).  Словник української мови в 11 томах