непоправний

непопра́вний

-а, -е.

1》 Якого важко або неможливо поправити, виправити.

|| Якого вже не можна уникнути, позбутися.

|| у знач. ім. непоправне, -ного, с. Лихо, нещастя, якого вже не можна уникнути, позбутися.

2》 Нездатний виправитися; упертий у своїх переконаннях, звичках і т. ін.

Значення в інших словниках

1. непоправний — непопра́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непоправний — (хто) невиправний, годі виправити кого; (- втрату) неоплатний, г. невіджалуваний.  Словник синонімів Караванського
3. непоправний — НЕПОПРА́ВНИЙ, а, е. 1. Який важко або неможливо поправити, виправити. Непоправним злочинством здавалось лежання, коли стільки роботи ждало його (М. Стельмах); Доринка збагнула, що зробила непоправну помилку (І.  Словник української мови у 20 томах
4. непоправний — НЕВИПРА́ВНИЙ (нездатний виправитися, стійкий у своїх, звичайно негативних, схильностях, звичках і т. ін.), НЕПОПРА́ВНИЙ, БЕЗНАДІ́ЙНИЙ, БЕЗПРОСВІ́ТНИЙ підсил. розм.; ЗАКОРЕНІ́ЛИЙ, ЗАШКАРУ́БЛИЙ (який відзначається вже давніми, міцними звичками і т. ін.  Словник синонімів української мови
5. непоправний — Непопра́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. непоправний — НЕПОПРА́ВНИЙ, а, е. 1. Який важко або неможливо поправити, виправити. Непоправним злочинством здавалось лежання, коли стільки роботи ждало його (Стельмах, II, 1962, 387); Доринка збагнула, що зробила непоправну помилку (Цюпа, Назустріч..  Словник української мови в 11 томах