непосидючість

непосидю́чість

-чості, ж.

Властивість за знач. непосидючий.

Значення в інших словниках

1. непосидючість — непосидю́чість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. непосидючість — НЕПОСИДЮ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. непосидю́чий. Довше року-півтора, він не жив ніде: метушлива непосидючість гнала тихого учителя математики з міста до міста (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
3. непосидючість — НЕПОСИДЮ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. непосидю́чий. Довше року-півтора, він не жив ніде: метушлива непосидючість гнала тихого учителя математики з міста до міста (Смолич, II, 1958, 8).  Словник української мови в 11 томах