непоштиво

непошти́во

розм.

Присл. до непоштивий.

Значення в інших словниках

1. непоштиво — непошти́во прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. непоштиво — НЕПОШТИ́ВО, розм. Присл. до непошти́вий. Степанко надовго запам'ятав той випадок, коли він весною, розшукуючи Чумака, звернувся до Ласія. А той йому відповів тоді непоштиво (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
3. непоштиво — НЕПОШТИ́ВО, розм. Присл. до непошти́вий. Степанко надовго запам’ятав той випадок, коли він весною, розшукуючи Чумака, звернувся до Ласія. А той йому відповів тоді непоштиво (Збан., Переджнив’я, 1960, 372).  Словник української мови в 11 томах