непоштиво —
розм. Присл. до непоштивий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
непоштиво —
НЕПОШТИ́ВО, розм. Присл. до непошти́вий. Степанко надовго запам'ятав той випадок, коли він весною, розшукуючи Чумака, звернувся до Ласія. А той йому відповів тоді непоштиво (Ю. Збанацький).
Словник української мови у 20 томах
непоштиво —
НЕПОШТИ́ВО, розм. Присл. до непошти́вий. Степанко надовго запам’ятав той випадок, коли він весною, розшукуючи Чумака, звернувся до Ласія. А той йому відповів тоді непоштиво (Збан., Переджнив’я, 1960, 372).
Словник української мови в 11 томах