Орфографічний словник української мови

непоштивий

непошти́вий

прикметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. непоштивий — див. грубий  Словник синонімів Вусика
  2. непоштивий — -а, -е, розм. Який не виявляє поваги до когось; нечемний, неввічливий. || Який містить у собі неповагу, нечемність, неввічливість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непоштивий — НЕПОШТИ́ВИЙ, а, е, розм. Який не виявляє поваги до когось; нечемний, неввічливий. [Софія Грич:] Ти непоштива дівчинка, я не хочу тебе слухати (І. Кочерга); – Ти дивись, який він непоштивий! – звернувся Січкар до Варчука.  Словник української мови у 20 томах
  4. непоштивий — НЕПОШТИ́ВИЙ, а, е, розм. Який не виявляє поваги до когось; нечемний, неввічливий. [Софія Грич:] Ти непоштива дівчинка, я не хочу тебе слухати (Коч., II, 1956, 340); — Ти дивись, який він непоштивий! — звернувся Січкар до Варчука.  Словник української мови в 11 томах