неприкаяний
неприка́яний
-а, -е, розм.
Який не знаходить собі місця, притулку; який не знає, що робити, чим зайнятись.
Як неприкаяний (перев. зі сл. ходити, тинятися і т. ін.) — не знаходячи собі місця, не знаючи, чим зайнятися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови