непримітний

непримі́тний

-а, -е.

1》 Якого важко або неможливо побачити, примітити.

|| рідко. Який не має істотного, важливого значення; маловажний, незначний.

2》 перен. Який мало відрізняється від інших, не привертає до себе уваги.

Значення в інших словниках

1. непримітний — непримі́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непримітний — див. скромний  Словник синонімів Вусика
3. непримітний — НЕПРИМІ́ТНИЙ, а, е. 1. Якого важко або неможливо побачити, помітити; погано видний. Здалеку непримітна старовина різала око, псувала архітектурний ансамбль (В.  Словник української мови у 20 томах
4. непримітний — НЕПОКАЗНИ́Й (який нічим не виділяється серед інших, не приваблює своїм виглядом), НЕПОМІ́ТНИЙ, НЕПРИМІ́ТНИЙ, МАЛОПОМІ́ТНИЙ, БЕЗБА́РВНИЙ підсил., НЕЗАВИ́ДНИЙ розм., НЕВИ́ДНИЙ розм., НЕВИДАТНИ́Й розм.; МИ́РШАВИЙ підсил. зневажл.  Словник синонімів української мови
5. непримітний — НЕПРИМІ́ТНИЙ, а, е. 1. Якого важко або неможливо побачити, примітити. Здалеку непримітна старовина різала око, псувала архітектурний ансамбль (Кучер, Чорноморці, 1948, 19); // рідко. Який не має істотного, важливого значення; маловажний, незначний.  Словник української мови в 11 томах