непротивленець

непротивле́нець

-нця, ч.

Послідовник вчення непротивлення злу насильством.

Значення в інших словниках

1. непротивленець — непротивле́нець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. непротивленець — див. слабодухий  Словник синонімів Вусика
3. непротивленець — НЕПРОТИВЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Якому не властива просвітленість. – Так і злякати можна, – озвалась до нього Мар'яна. – Непротивленець з гвинтівкою – чудеса! – Степ сторожую, – сказав дід Лука (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах