непротивленець

НЕПРОТИВЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч.

Якому не властива просвітленість.

– Так і злякати можна, – озвалась до нього Мар'яна. – Непротивленець з гвинтівкою – чудеса! – Степ сторожую, – сказав дід Лука (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. непротивленець — непротивле́нець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. непротивленець — див. слабодухий  Словник синонімів Вусика
3. непротивленець — -нця, ч. Послідовник вчення непротивлення злу насильством.  Великий тлумачний словник сучасної мови