Значення в інших словниках
-
несамовито —
несамови́то прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
несамовито —
НЕСАМОВИ́ТО. Присл. до несамови́тий. Івась несамовито закричав, схопився і кинувся до дверей (Панас Мирний); Вітер несамовито стугонів віконницями, гудів у комині (О. Донченко); Хлопці й дівчата несамовито працювали, вгрузаючи по коліна у розквашене болотяне місиво (А. Хижняк).
Словник української мови у 20 томах
-
несамовито —
Несамови́то, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
несамовито —
НЕСАМОВИ́ТО. Присл. до несамови́тий. Івась несамовито закричав, схопився і кинувся до дверей (Мирний, І, 1954, 272); Вітер несамовито стугонів віконницями, гудів у комині (Донч.
Словник української мови в 11 томах
-
несамовито —
Несамовито нар. 1) Изступленно. 2) Въ высшей степени сильно. Рве, сіна, горишь, та хоч не так болить несамовито. Мир. Пов. II. 52.
Словник української мови Грінченка