неспростовний

неспросто́вний

-а, -е.

Якого не можна заперечити, який не викликає заперечення; цілком переконливий; беззаперечний.

Значення в інших словниках

1. неспростовний — неспросто́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неспростовний — НЕСПРОСТО́ВНИЙ, а, е. Якого не можна заперечити, який не викликає заперечення; цілком переконливий; беззаперечний. Докази і обґрунтування Івана Луціяновича були такими глибокими і неспростовними, що Гаркуша одразу ж погодився (П. Оровецький).  Словник української мови у 20 томах
3. неспростовний — БЕЗПЕРЕ́ЧНИЙ (який не викликає і не може викликати заперечень), НЕЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, НЕЗАПЕРЕ́ЧЛИВИЙ рідше; НЕСПРОСТО́ВНИЙ, НЕВІДПО́РНИЙ (який не може бути спростований).  Словник синонімів української мови
4. неспростовний — НЕСПРОСТО́ВНИЙ, а, е. Якого не можна заперечити, який не викликає заперечення; цілком переконливий; беззаперечний. Докази і обгрунтування Івана Луціяновича були такими глибокими і неспростовними, що Гаркуша одразу ж погодився (Оров., Зел.  Словник української мови в 11 томах