неспростовний

НЕСПРОСТО́ВНИЙ, а, е. Якого не можна заперечити, який не викликає заперечення; цілком переконливий; беззаперечний.

Докази і обгрунтування Івана Луціяновича були такими глибокими і неспростовними, що Гаркуша одразу ж погодився (Оров., Зел. повінь, 1961, 27);

Існування соціалістичного реалізму, так само як і існування соціалізму, є факт неспростовний (Талант.., 1958, 24).

Значення в інших словниках

1. неспростовний — неспросто́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неспростовний — -а, -е. Якого не можна заперечити, який не викликає заперечення; цілком переконливий; беззаперечний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неспростовний — НЕСПРОСТО́ВНИЙ, а, е. Якого не можна заперечити, який не викликає заперечення; цілком переконливий; беззаперечний. Докази і обґрунтування Івана Луціяновича були такими глибокими і неспростовними, що Гаркуша одразу ж погодився (П. Оровецький).  Словник української мови у 20 томах
4. неспростовний — БЕЗПЕРЕ́ЧНИЙ (який не викликає і не може викликати заперечень), НЕЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, НЕЗАПЕРЕ́ЧЛИВИЙ рідше; НЕСПРОСТО́ВНИЙ, НЕВІДПО́РНИЙ (який не може бути спростований).  Словник синонімів української мови