неспростовний
НЕСПРОСТО́ВНИЙ, а, е. Якого не можна заперечити, який не викликає заперечення; цілком переконливий; беззаперечний.
Докази і обгрунтування Івана Луціяновича були такими глибокими і неспростовними, що Гаркуша одразу ж погодився (Оров., Зел. повінь, 1961, 27);
Існування соціалістичного реалізму, так само як і існування соціалізму, є факт неспростовний (Талант.., 1958, 24).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неспростовний — неспросто́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- неспростовний — -а, -е. Якого не можна заперечити, який не викликає заперечення; цілком переконливий; беззаперечний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неспростовний — НЕСПРОСТО́ВНИЙ, а, е. Якого не можна заперечити, який не викликає заперечення; цілком переконливий; беззаперечний. Докази і обґрунтування Івана Луціяновича були такими глибокими і неспростовними, що Гаркуша одразу ж погодився (П. Оровецький). Словник української мови у 20 томах
- неспростовний — БЕЗПЕРЕ́ЧНИЙ (який не викликає і не може викликати заперечень), НЕЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, НЕЗАПЕРЕ́ЧЛИВИЙ рідше; НЕСПРОСТО́ВНИЙ, НЕВІДПО́РНИЙ (який не може бути спростований). Словник синонімів української мови