1. Словник української мови у 20 томах

неспростовний

НЕСПРОСТО́ВНИЙ, а, е.

Якого не можна заперечити, який не викликає заперечення; цілком переконливий; беззаперечний.

Докази і обґрунтування Івана Луціяновича були такими глибокими і неспростовними, що Гаркуша одразу ж погодився (П. Оровецький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неспростовний — неспросто́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неспростовний — -а, -е. Якого не можна заперечити, який не викликає заперечення; цілком переконливий; беззаперечний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неспростовний — БЕЗПЕРЕ́ЧНИЙ (який не викликає і не може викликати заперечень), НЕЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, НЕЗАПЕРЕ́ЧЛИВИЙ рідше; НЕСПРОСТО́ВНИЙ, НЕВІДПО́РНИЙ (який не може бути спростований). Словник синонімів української мови
  4. неспростовний — НЕСПРОСТО́ВНИЙ, а, е. Якого не можна заперечити, який не викликає заперечення; цілком переконливий; беззаперечний. Докази і обгрунтування Івана Луціяновича були такими глибокими і неспростовними, що Гаркуша одразу ж погодився (Оров., Зел. Словник української мови в 11 томах