несуперечливість

несупере́чливість

-вості, ж.

1》 Якість логічного мислення, згідно з якою в даному міркуванні, доведенні, теорії не можна одночасно вивести судження (чи висловлювання) і його заперечення.

2》 Властивість формальної системи, яка відповідає інтуїтивній вимозі, щоб кожна формула, котру можна витлумачити як логічно абсурдне чи змістом суперечливе твердження, не була вивідною.

Значення в інших словниках

1. несуперечливість — несупере́чливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. несуперечливість — НЕСУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ, вості, ж., наук. Логічний критерій коректності (правильності) певного твердження, міркування або їх сукупності (теорії); сумісність, відсутність суперечності.  Словник української мови у 20 томах
3. несуперечливість — ЛОГІ́ЧНІСТЬ (відповідність законам логіки), ПОСЛІДО́ВНІСТЬ, ЗВ'Я́ЗНІСТЬ, СТРУ́НКІСТЬ, НЕСУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ. Дбаючи про точність, логічність кожного свого руху, диригент старається бути якнайбільш ощадливим щодо величини чи обсягу жестів (Ф.  Словник синонімів української мови