неукий

неу́кий

-а, -е.

1》 Ненавчений.

2》 зах. Необ'їжджений (про коня).

Значення в інших словниках

1. неукий — неу́кий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. неукий — НЕУ́КИЙ, а, е, розм. Який не здобув потрібних знань, належно підготовки для чого-небудь; ненавчений. Неукий хлопець.  Словник української мови у 20 томах
3. неукий — Неу́кий, -а, -е 1) Необученный. 2) О лошади: необъѣзженный. Коничок неукий вирве мі ся з руки. Гол.  Словник української мови Грінченка