неукий

НЕУ́КИЙ, а, е, розм.

Який не здобув потрібних знань, належно підготовки для чого-небудь; ненавчений.

Неукий хлопець.

Значення в інших словниках

1. неукий — неу́кий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. неукий — -а, -е. 1》 Ненавчений. 2》 зах. Необ'їжджений (про коня).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неукий — Неу́кий, -а, -е 1) Необученный. 2) О лошади: необъѣзженный. Коничок неукий вирве мі ся з руки. Гол.  Словник української мови Грінченка