неукий

НЕУ́КИЙ, а, е, розм.

Який не здобув потрібних знань, належно підготовки для чого-небудь; ненавчений.

Неукий хлопець.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неукий — неу́кий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. неукий — -а, -е. 1》 Ненавчений. 2》 зах. Необ'їжджений (про коня). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неукий — Неу́кий, -а, -е 1) Необученный. 2) О лошади: необъѣзженный. Коничок неукий вирве мі ся з руки. Гол. Словник української мови Грінченка