неук
НЕ́УК, а, ч.
1. розм. Нетямуща, недосвідчена, мало обізнана з чимось людина.
Підпанки, серед яких я обертався, шукаючи правди, виявилися жалюгідною купкою неуків, шарлатанів і зрадників (О. Довженко).
2. заст. Неосвічена, неграмотна людина.
Учений іде, а неук слідом спотикається (прислів'я);
Хай Ігор знає, що його друг не якийсь неук, а вже рік ходив до школи (О. Донченко).
3. спец. Не привчений до їзди, необ'їжджений кінь.
Він міг одним помахом викинути своє туго збите тіло на якогось жереба-неука, на якому й комар не сидів (Григорій Тютюнник);
Сама [княгиня] їздила по ярмарках, підбирала коней під масть, все восьмерики, сама любила і виїздить неуків (з публіц. літ.);
* У порівн. [Ізоген:] Тепера з молодими трудно. Мов коні-неуки рвуть поводи і не хотять [хочуть] ніяк ходити в шорах (Леся Українка).
Значення в інших словниках
- неук — (неосвічена людина) невіглас, (без знань у якійсь галузі) профан. Словник синонімів Полюги
- неук — не́ук іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- неук — Невіглас, профан, нетяма, як ім. неписьменний, малописьменний, г. анальфабет, кн. іґнорант; (маловихований) неотеса. Словник синонімів Караванського
- неук — див. неосвічений Словник синонімів Вусика
- неук — -а, ч. 1》 розм. Нетямуща, недосвідчена, мало знаюча людина. 2》 заст. Неосвічена, неграмотна людина. 3》 спец. Не приучений до їзди кінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неук — НЕВІ́ГЛАС (неосвічена людина), НЕ́УК, ПРОФА́Н (у якій-небудь галузі); ТЕМНОТА́ зневажл. (про неосвічену або відсталу людину); НЕДО́УК (малоосвічена, погано обізнана з чим-небудь людина); НЕЗНА́ЙКО розм. Словник синонімів української мови
- неук — Не́ук, -ка, -кові, не́уку! не́уки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- неук — НЕ́УК, а, ч. 1. розм. Нетямуща, недосвідчена, мало знаюча людина. Тільки найбільші неуки можуть ігнорувати буржуазний характер демократичного перевороту, що відбувається.. Словник української мови в 11 томах
- неук — Не́ук, -ка м. 1) Неучъ. І між дівок сих посадив як неука. Котл. Ен. III. 71. 2) Необъезженный конь. Словник української мови Грінченка