Словник української мови у 20 томах

неук

НЕ́УК, а, ч.

1. розм. Нетямуща, недосвідчена, мало обізнана з чимось людина.

Підпанки, серед яких я обертався, шукаючи правди, виявилися жалюгідною купкою неуків, шарлатанів і зрадників (О. Довженко).

2. заст. Неосвічена, неграмотна людина.

Учений іде, а неук слідом спотикається (прислів'я);

Хай Ігор знає, що його друг не якийсь неук, а вже рік ходив до школи (О. Донченко).

3. спец. Не привчений до їзди, необ'їжджений кінь.

Він міг одним помахом викинути своє туго збите тіло на якогось жереба-неука, на якому й комар не сидів (Григорій Тютюнник);

Сама [княгиня] їздила по ярмарках, підбирала коней під масть, все восьмерики, сама любила і виїздить неуків (з публіц. літ.);

* У порівн. [Ізоген:] Тепера з молодими трудно. Мов коні-неуки рвуть поводи і не хотять [хочуть] ніяк ходити в шорах (Леся Українка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. неук — (неосвічена людина) невіглас, (без знань у якійсь галузі) профан.  Словник синонімів Полюги
  2. неук — не́ук іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  3. неук — Невіглас, профан, нетяма, як ім. неписьменний, малописьменний, г. анальфабет, кн. іґнорант; (маловихований) неотеса.  Словник синонімів Караванського
  4. неук — див. неосвічений  Словник синонімів Вусика
  5. неук — -а, ч. 1》 розм. Нетямуща, недосвідчена, мало знаюча людина. 2》 заст. Неосвічена, неграмотна людина. 3》 спец. Не приучений до їзди кінь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. неук — НЕВІ́ГЛАС (неосвічена людина), НЕ́УК, ПРОФА́Н (у якій-небудь галузі); ТЕМНОТА́ зневажл. (про неосвічену або відсталу людину); НЕДО́УК (малоосвічена, погано обізнана з чим-небудь людина); НЕЗНА́ЙКО розм.  Словник синонімів української мови
  7. неук — Не́ук, -ка, -кові, не́уку! не́уки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. неук — НЕ́УК, а, ч. 1. розм. Нетямуща, недосвідчена, мало знаюча людина. Тільки найбільші неуки можуть ігнорувати буржуазний характер демократичного перевороту, що відбувається..  Словник української мови в 11 томах
  9. неук — Не́ук, -ка м. 1) Неучъ. І між дівок сих посадив як неука. Котл. Ен. III. 71. 2) Необъезженный конь.  Словник української мови Грінченка