неізольований

неізольо́ваний

-а, -е.

1》 Не відокремлений від чого-небудь; спільний.

2》 тех. Який не має ізоляції.

Значення в інших словниках

1. неізольований — неізольо́ваний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неізольований — НЕІЗОЛЬО́ВАНИЙ, а, е. 1. Не відокремлений від чого-небудь; спільний. Жити неізольованим життям. 2. техн. Який не має ізоляції. Неізольовані проводи зовнішньої проводки і ізольовані проводи у вологих приміщеннях прокладають на ізоляторах (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. неізольований — НЕІЗОЛЬО́ВАНИЙ, а, е. 1. Не відокремлений від чого-небудь; спільний. Телефонний зв’язок між станцією і абонентом здійснювався за допомогою ліній, які мали неізольований провід (Наука.., 8, 1961, 53). 2. техн. Який не має ізоляції.  Словник української мови в 11 томах