неізольований
НЕІЗОЛЬО́ВАНИЙ, а, е.
1. Не відокремлений від чого-небудь; спільний.
Жити неізольованим життям.
2. техн. Який не має ізоляції.
Неізольовані проводи зовнішньої проводки і ізольовані проводи у вологих приміщеннях прокладають на ізоляторах (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)