неіснуючий

неісну́ючий

-а, -е.

Який не існує, якого немає.

Значення в інших словниках

1. неіснуючий — неісну́ючий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неіснуючий — Вигаданий, УЯВНИЙ, шо не існує, якого нема; (у природі) невідомий.  Словник синонімів Караванського
3. неіснуючий — НЕІСНУ́ЮЧИЙ, а, е. Якого немає в реальності, дійсності. Старий [хірург] .. механічним рухом шукав на рукаві хатнього халата неіснуючі зав'язки (І.  Словник української мови у 20 томах
4. неіснуючий — НЕРЕА́ЛЬНИЙ (якого немає й не буває в дійсності), ІРРЕА́ЛЬНИЙ книжн., ФАНТАСТИ́ЧНИЙ підсил., НЕЗЕМНИ́Й підсил.; НЕІСНУ́ЮЧИЙ (якого немає в дійсності). Нереальним видається він Ігореві. Немов персонаж з невиразного й напівзабутого сновиддя (Ю.  Словник синонімів української мови
5. неіснуючий — НЕІСНУ́ЮЧИЙ, а, е. Який не існує, якого немає. Старий [хірург] .. механічним рухом шукав на рукаві хатнього халата неіснуючі зав’язки (Вол.  Словник української мови в 11 томах