Великий тлумачний словник сучасної мови

номади

нома́ди

-ів, мн.

Народи, які кочують; кочівники.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. номади — Нома́ди: — кочівники [51] — кочовники [XII]  Словник з творів Івана Франка
  2. номади — НОМА́ДИ, ів, мн. (одн. нома́д, а, ч.). Народи, які провадять кочове життя, кочують, нині переважно в Азії, Африці, Австралії; кочівники. Номади кочують по безкраїх пустинях цілі тисячі років у пошуках пасовиськ для своїх табунів (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
  3. номади — нома́ди (грец. νομάδες, від νέμω – пасу) давньогрецька назва кочовиків.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. номади — НОМА́ДИ, ів, мн. Народи, які кочують; кочівники. Помади кочують по безкраїх пустинях цілі тисячі років у пошуках пасовиськ для своїх табунів (Загреб., Шепіт, 1966, 27).  Словник української мови в 11 томах