номади

НОМА́ДИ, ів, мн. (одн. нома́д, а, ч.).

Народи, які провадять кочове життя, кочують, нині переважно в Азії, Африці, Австралії; кочівники.

Номади кочують по безкраїх пустинях цілі тисячі років у пошуках пасовиськ для своїх табунів (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. номади — Нома́ди: — кочівники [51] — кочовники [XII]  Словник з творів Івана Франка
2. номади — -ів, мн. Народи, які кочують; кочівники.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. номади — нома́ди (грец. νομάδες, від νέμω – пасу) давньогрецька назва кочовиків.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. номади — НОМА́ДИ, ів, мн. Народи, які кочують; кочівники. Помади кочують по безкраїх пустинях цілі тисячі років у пошуках пасовиськ для своїх табунів (Загреб., Шепіт, 1966, 27).  Словник української мови в 11 томах