номенклатурний

номенклату́рний

-а, -е.

1》 Прикм. до номенклатура. Термінологічні (номенклатурні) словники.

Номенклатурний номер — постійне цифрове, буквене або буквено-цифрове позначення, що присвоюється кожному найменуванню матеріалу, продукції, товару, під яким вони внесені до номенклатурного переліку.

2》 Який належить до списку осіб, призначених чи затверджених вищими органами на яку-небудь посаду.

Номенклатурний працівник — особа, яка посідає офіційну посаду у вищих ешелонах управління.

Значення в інших словниках

1. номенклатурний — номенклату́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. номенклатурний — НОМЕНКЛАТУ́РНИЙ, а, е. 1. Прикм. до номенклату́ра. Термінологічні (номенклатурні) словники. 2. Який належить до списку осіб, призначених чи затверджених вищими органами на яку-небудь посаду. Як виявилось, Кошубський .. потрапив на будову як номенклатурна одиниця (Л. Дмитерко).  Словник української мови у 20 томах
3. номенклатурний — НОМЕНКЛАТУ́РНИЙ, а, е. 1. Прикм. до номенклату́ра. Термінологічні (номенклатурні) словники. 2. Який належить до списку осіб, призначених чи затверджених вищими органами на яку-небудь посаду. Як виявилось, Кошубський.. потрапив на будову як номенклатурна одиниця (Дмит., Розлука, 1957, 193).  Словник української мови в 11 томах