номенклатурний
номенклату́рний
-а, -е.
1》 Прикм. до номенклатура. Термінологічні (номенклатурні) словники.
Номенклатурний номер — постійне цифрове, буквене або буквено-цифрове позначення, що присвоюється кожному найменуванню матеріалу, продукції, товару, під яким вони внесені до номенклатурного переліку.
2》 Який належить до списку осіб, призначених чи затверджених вищими органами на яку-небудь посаду.
Номенклатурний працівник — особа, яка посідає офіційну посаду у вищих ешелонах управління.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- номенклатурний — номенклату́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- номенклатурний — НОМЕНКЛАТУ́РНИЙ, а, е. 1. Прикм. до номенклату́ра. Термінологічні (номенклатурні) словники. 2. Який належить до списку осіб, призначених чи затверджених вищими органами на яку-небудь посаду. Як виявилось, Кошубський .. потрапив на будову як номенклатурна одиниця (Л. Дмитерко). Словник української мови у 20 томах
- номенклатурний — НОМЕНКЛАТУ́РНИЙ, а, е. 1. Прикм. до номенклату́ра. Термінологічні (номенклатурні) словники. 2. Який належить до списку осіб, призначених чи затверджених вищими органами на яку-небудь посаду. Як виявилось, Кошубський.. потрапив на будову як номенклатурна одиниця (Дмит., Розлука, 1957, 193). Словник української мови в 11 томах