номер

но́мер

-а, ч.

1》 Порядкове число предмета серед інших однорідних.

Інвентарний номер — номер, що його використовують для обліку та контролю за наявністю і станом майнових цінностей. **

Номер блока — в обчислювальній техніці – номер фізичного запису на носії; складається з номерів циліндра, доріжки та запису на доріжці.

Номер користувача — у системах обробки інформації – номер, що його присвоюють користувачеві та використовують для ідентифікації в момент входження у систему.

Номер пріоритету — в обчислювальній техніці – умовне число, що його присвоюють завданню або пункту завдання і яке визначає черговість обробки завдання в мультипрограмному режимі.

Номер рівня — номер, який вказує на розташування елемента в ієрархічному упорядкуванні.

Особистий ідентифікаційний номер — цифровий код, що присвоюється власникові пластикової картки для встановлення його особи в розрахункових операціях.

2》 Який-небудь предмет, позначений порядковим числом.

|| Окремий примірник газети, журналу і т. ін.

3》 Шматок картону, жерсті і т. ін. з позначеними на ньому цифрами, що є певним документом, знаком інвентаризації і т. ін.

4》 Позначення розміру одягу, взуття і т. ін. Нитки шістдесятого номера.

5》 Окрема кімната в готелі, лазні і т. ін.

6》 У концерті, цирковій виставі і т. ін. – окремий виступ артиста або групи артистів.

7》 муз. В опері, кантаті, ораторії, балеті – самостійні, закінчені за формою вокальні (арія, ансамбль і т. п.), танцювальні та інструментальні епізоди.

8》 військ. Солдат або сержант, що має певні обов'язки в обслуговуванні техніки.

9》 перен., розм. Який-небудь несподіваний, дивний вчинок.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

номер

Значення в інших словниках