1. Словник-довідник музичних термінів

номер

(від лат. numerus — число) — 1. Окремий виступ одного або кількох артистів у концерті. 2. Самостійні, завершені за формою музичні епізоди в опері, ораторії, балеті, реквіємі, кантаті тощо.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. номер — Число. Словник синонімів Полюги
  2. номер — но́мер іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири но́мери Орфографічний словник української мови
  3. номер — [номеир] -ра, м. (на) -р'і, мн. -ри, -р'іў два номеирие Орфоепічний словник української мови
  4. номер — -а, ч. 1》 Порядкове число предмета серед інших однорідних. Інвентарний номер — номер, що його використовують для обліку та контролю за наявністю і станом майнових цінностей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. номер — Число Словник чужослів Павло Штепа
  6. номер — НО́МЕР, а, ч. 1. Порядкове число предмета серед інших однорідних. Кожна крапка на карті має свій порядковий номер (О. Донченко); Як відомо, номер елемента з таблиці Менделєєва збігається з величиною заряду ядра (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. номер — номер: ◊ віддуба́сити під пе́рший номер → віддубасити ◊ оди́надцятим номером → одинадцятий Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. номер — А, ч. 1. Дивна людина. Але ж він і номер! 2. Дивина, сюрприз. Оце ви номер учудили! Словник сучасного українського сленгу
  9. номер — (-а) ч. Словник жарґонної лексики української мови
  10. номер — но́мер (від лат. numerus – число) 1. Порядкове число предмета в ряді інших однорідних. 2. Предмет або особа, позначені певним числом по порядку. 3. Умовне числове позначення розміру одягу, взуття тощо. 4. Окрема кімната в готелі, лазні тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  11. номер — відколо́ти / відко́лювати но́мер. Робити щось незвичайне, неприємне, несподіване і т. ін. для кого-небудь. Пропустив Володько урок у школі. — А якщо й надалі забагнеться тобі відколоти такий номер, тоді — що? — сварився батько (З усн. мови). но́мер оди́н. Фразеологічний словник української мови
  12. номер — ВИ́ТІВКА (вчинок, дія, вигадка, що виходить за межі звичайних норм), ВИ́БРИК, ВИ́ХВАТКА, КО́НИК рідше, НО́МЕР розм., ФО́КУС розм., ШТУ́КА розм., ШТУ́ЧКА розм., КА́ВЕРЗА розм., ТРЮК розм., ФІ́ГЛІ мн. (ФІ́ГЕЛЬ рідко) розм., ФІ́ГЛІ-МІ́ГЛІ розм. Словник синонімів української мови
  13. номер — НО́МЕР, а, ч. 1. Порядкове число предмета серед інших однорідних. Кожна крапка на карті має свій порядковий номер (Донч., II, 1956, 75); Як відомо, номер елемента з таблиці Менделєєва збігається з величиною заряду ядра (Наука.. Словник української мови в 11 томах
  14. номер — рос. номер (від латин. numeгиа — число) — 1. Порядкове число предмета у ряді інших однойменних. 2. Предмет або особа, позначені певним числом у списку (переліку). 3. Умовне числове позначення розміру взуття, одягу. 4. Номерний знак транспортних засобів. 5. Окрема кімната в готелі. Eкономічна енциклопедія