1. Фразеологічний словник української мови

номер

відколо́ти / відко́лювати но́мер. Робити щось незвичайне, неприємне, несподіване і т. ін. для кого-небудь. Пропустив Володько урок у школі. — А якщо й надалі забагнеться тобі відколоти такий номер, тоді — що? — сварився батько (З усн. мови).

но́мер оди́н. Головний, найбільший. Після твого повернення для нас проблемою номер один буде твоє здоров’я (Л. Дмитерко); Протягом багатьох десятиліть “старий світ” з його традиціями розглядався офіційною політикою як ворог номер один. Він заслуговує тільки одного — бути знищеним, бути зруйнованим “до основанья” (Вісник НАН); // Найвизначнійший. Критиком номер один за минулий рік вважаю і І. Дзюбу (З газети).

одина́дцятим но́мером (на одина́дцятому но́мері), жарт. Пішки. — Тут мені щоразу доводилося гріти чуба. Вставай, бувало, з веломашини і пхай на гору одинадцятим номером (О. Гончар); — За день, як набігаєшся по полю, то ноги хоч поодрубуй. Та й не встигнеш, як кажуть мої хлопці, на одинадцятому номері всюди (З журналу).

пробле́ма но́мер оди́н для кого, чого і без додатка. Завдання, що має першочергове значення для кого-небудь; головне, найважливіше. Розвідувачі надр проникають у найглухіші і найпустельніші місця, де проблемою номер один стає добування води (З газети); Після твого повернення для нас проблемою номер один буде твоє здоров’я (Л. Дмитерко); Проблема номер один сьогоднішнього господарювання — комплексна механізація (З журналу).

пусти́й но́мер. Марна, безнадійна справа. Потрапити на виставу, на концерт, не маючи заздалегідь купленого квитка, — пустий номер (З газети).

(цей) но́мер не про́йде (не ви́йде) у кого, кому і без додатка. Так не буде, не вдасться що-небудь; цього не станеться. — Ні, брат .. Цей номер вам (ледарям) не пройде (В. Кучер); — А ми не віддамо (хлопчика)! — рішуче заявив кашовар… — Ні, ні, цей номер не пройде! (Є. Кравченко); — Вважайте, номер не вийшов. У нас пильність, як на кордоні! (З журналу).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. номер — Число. Словник синонімів Полюги
  2. номер — но́мер іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири но́мери Орфографічний словник української мови
  3. номер — [номеир] -ра, м. (на) -р'і, мн. -ри, -р'іў два номеирие Орфоепічний словник української мови
  4. номер — -а, ч. 1》 Порядкове число предмета серед інших однорідних. Інвентарний номер — номер, що його використовують для обліку та контролю за наявністю і станом майнових цінностей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. номер — Число Словник чужослів Павло Штепа
  6. номер — (від лат. numerus — число) — 1. Окремий виступ одного або кількох артистів у концерті. 2. Самостійні, завершені за формою музичні епізоди в опері, ораторії, балеті, реквіємі, кантаті тощо. Словник-довідник музичних термінів
  7. номер — НО́МЕР, а, ч. 1. Порядкове число предмета серед інших однорідних. Кожна крапка на карті має свій порядковий номер (О. Донченко); Як відомо, номер елемента з таблиці Менделєєва збігається з величиною заряду ядра (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  8. номер — номер: ◊ віддуба́сити під пе́рший номер → віддубасити ◊ оди́надцятим номером → одинадцятий Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. номер — А, ч. 1. Дивна людина. Але ж він і номер! 2. Дивина, сюрприз. Оце ви номер учудили! Словник сучасного українського сленгу
  10. номер — (-а) ч. Словник жарґонної лексики української мови
  11. номер — но́мер (від лат. numerus – число) 1. Порядкове число предмета в ряді інших однорідних. 2. Предмет або особа, позначені певним числом по порядку. 3. Умовне числове позначення розміру одягу, взуття тощо. 4. Окрема кімната в готелі, лазні тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  12. номер — ВИ́ТІВКА (вчинок, дія, вигадка, що виходить за межі звичайних норм), ВИ́БРИК, ВИ́ХВАТКА, КО́НИК рідше, НО́МЕР розм., ФО́КУС розм., ШТУ́КА розм., ШТУ́ЧКА розм., КА́ВЕРЗА розм., ТРЮК розм., ФІ́ГЛІ мн. (ФІ́ГЕЛЬ рідко) розм., ФІ́ГЛІ-МІ́ГЛІ розм. Словник синонімів української мови
  13. номер — НО́МЕР, а, ч. 1. Порядкове число предмета серед інших однорідних. Кожна крапка на карті має свій порядковий номер (Донч., II, 1956, 75); Як відомо, номер елемента з таблиці Менделєєва збігається з величиною заряду ядра (Наука.. Словник української мови в 11 томах
  14. номер — рос. номер (від латин. numeгиа — число) — 1. Порядкове число предмета у ряді інших однойменних. 2. Предмет або особа, позначені певним числом у списку (переліку). 3. Умовне числове позначення розміру взуття, одягу. 4. Номерний знак транспортних засобів. 5. Окрема кімната в готелі. Eкономічна енциклопедія