номінатив

номінати́в

-у, ч., грам.

Називний відмінок.

Значення в інших словниках

1. номінатив — номінати́в іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. номінатив — (грам.) називний відмінок  Словник чужослів Павло Штепа
3. номінатив — НОМІНАТИ́В, у, ч., лінгв. Називний відмінок.  Словник української мови у 20 томах
4. номінатив — номінати́в [лат. (casus) nominativus] називний відмінок.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. номінатив — НОМІНАТИ́В, у, ч., грам. Називний відмінок.  Словник української мови в 11 томах