номінатив номінати́в [лат. (casus) nominativus] називний відмінок. Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
Значення в інших словниках номінатив — номінати́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови номінатив — -у, ч., грам. Називний відмінок. Великий тлумачний словник сучасної мови номінатив — (грам.) називний відмінок Словник чужослів Павло Штепа номінатив — НОМІНАТИ́В, у, ч., лінгв. Називний відмінок. Словник української мови у 20 томах номінатив — НОМІНАТИ́В, у, ч., грам. Називний відмінок. Словник української мови в 11 томах