номінатив
номінати́в
[лат. (casus) nominativus]
називний відмінок.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- номінатив — номінати́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- номінатив — -у, ч., грам. Називний відмінок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- номінатив — (грам.) називний відмінок Словник чужослів Павло Штепа
- номінатив — НОМІНАТИ́В, у, ч., лінгв. Називний відмінок. Словник української мови у 20 томах
- номінатив — НОМІНАТИ́В, у, ч., грам. Називний відмінок. Словник української мови в 11 томах