номіналізм

номіналі́зм

(від лат. nomina – назви, імена)

напрям у середньовічній схоластиці, представники якого на противагу середньовічному реалізмові вважали, що реально існують лише поодинокі речі, а загальні понятня (т. зв. універсали) – тільки імена, знаки, назви, породжені людським мисленням. Н. був виразом матеріалізму в середньовічній філософії. Проте він був неспроможний правильно пояснити діалектичний взаємозв’язок між річчю і поняттям, одиничним і загальним.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

номіналізм — номіналі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
номіналізм — -у, ч. Напрям у середньовічній філософії, представники якого вважали, що реально існують лише окремі предмети, а загальні поняття – це тільки назви, породжені людським мисленням. Великий тлумачний словник сучасної мови
номіналізм — НОМІНАЛІ́ЗМ, у, ч. Напрям у середньовічній філософії, представники якого вважали, що реально існують лише окремі предмети, а загальні поняття – це тільки назви, породжені людським мисленням. Словник української мови у 20 томах
номіналізм — Філософський погляд, який заперечує існування реальних відповідників загальним поняттям, визнає існування тільки конкретних предметів; одна з гол. позицій в дискусії про універсалії, протилежна реалізмові. Універсальний словник-енциклопедія
номіналізм — НОМІНАЛІЗМ (від лат. nomina — імена, назви) — філософське вчення, згідно з яким загальні поняття (універсали) хоч і пов'язуються з конкретними чуттєвими речами, але не мають реального існування ані у свідомості, ані поза нею. Філософський енциклопедичний словник
номіналізм — Номіналі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
номіналізм — НОМІНАЛІ́ЗМ, у, ч. Напрям у середньовічній філософії, представники якого вважали, що реально існують лише окремі предмети, а загальні поняття — це тільки назви, породжені людським мисленням. Словник української мови в 11 томах