нормувальник

нормува́льник

-а, ч.

Фахівець із нормування.

Значення в інших словниках

1. нормувальник — нормува́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. нормувальник — НОРМУВА́ЛЬНИК, а, ч. Фахівець із нормування. Прийшли хронометражист і нормувальник. Вони повинні простежити і записати до секунди весь робочий день Костюченка (Д.  Словник української мови у 20 томах
3. нормувальник — НОРМУВА́ЛЬНИК, а, ч. Фахівець з нормування. Прийшли хронометражист і нормувальник. Вони повинні простежити і записати до секунди весь робочий день Костюченка (Ткач, Черг.  Словник української мови в 11 томах