нормувальник

НОРМУВА́ЛЬНИК, а, ч. Фахівець з нормування.

Прийшли хронометражист і нормувальник. Вони повинні простежити і записати до секунди весь робочий день Костюченка (Ткач, Черг. завдання, 1951, 154);

В господарствах, які впроваджують технічно обгрунтовані норми, слід виділити нормувальника або доручити цю роботу економісту (Хлібороб Укр., 11, 1964, 26).

Значення в інших словниках

1. нормувальник — нормува́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. нормувальник — -а, ч. Фахівець із нормування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нормувальник — НОРМУВА́ЛЬНИК, а, ч. Фахівець із нормування. Прийшли хронометражист і нормувальник. Вони повинні простежити і записати до секунди весь робочий день Костюченка (Д.  Словник української мови у 20 томах