нормувальний

НОРМУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до нормування.

Для робіт, на які не розроблено єдиних нормативів, особливо тих, що виконуються новими машинами, встановлюють тимчасові норми, рекомендовані науково-дослідними станціями та нормувальними пунктами (Хлібороб Укр., 11, 1964, 26).

Значення в інших словниках

1. нормувальний — нормува́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нормувальний — -а, -е. Стос. до нормування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нормувальний — НОРМУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до нормування. Для робіт, на які не розроблено єдиних нормативів, особливо тих, що виконуються новими машинами, встановлюють тимчасові норми, рекомендовані науково-дослідними станціями та нормувальними пунктами (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах