нормований
НОРМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нормува́ти.
Необхідно, щоб підлітки в цей період [статевого дозрівання] дотримували особливо точного режиму дня і щоб їхнє розумове і фізичне навантаження було суворо нормоване (Шк. гігієна, 1954, 104);
// У знач. прикм.
Правильне ведення тваринницького господарства неможливе без застосування раціональної, нормованої годівлі (Наука.., 7, 1958, 34);
Нормований робочий день.
Словник української мови (СУМ-11)